Софііївська філія Софіївської опорної ЗОШ І-ІІІст.

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наведите на ссылку

http://bjs.stsland.ru

spanstylepresmallcircle()

Історія школи

   

 

 

  Історія школи починається з далекого 1895 року, «зелена» школа, як її ласкаво називають у народі. Обвітрена вітрами, подзьобана осколками снарядів, вона вистояла в буремні роки революції, громадянської війни, грізні лихоліття Другої світової війни. Безкінечну думу думають її цегляні стіни, виблискує під сонцем вимитий дощами дах, задумливо шепочуться над нею ошатні каштани. А вона лагідно всміхається своїми білими стінами, вабить до себе блиском високих вікон, кожного року привітно запрошуючи учнів до класних кімнат. Спочатку школа була земською, потім стала церковно-приходською, а у 1914 році її реорганізували в початкову чотирикласну. Випускники цієї школи вважались в той час грамотними людьми. Більшість з них йшли працювати писарчуками, телеграфістами, конторськими і поштовими працівниками і навіть вчителями в селах.

    У 1927 році, вже за радянської влади, у школі організували перший піонерський загін. Активістами піонерського руху були Іван Куліковський та Іван Пасько, піонервожатим - Петро Щербина( у майбутньому вчитель), прадідусь юної поетеси краю Юлії Данилейченко. Першими піонерами були Даша Степура і Варя Терещенко. Очолювала школу до 1944 року Лідія Макарівна Пархоменко.

    Під час окупації в приміщенні школи була якась німецька організація, уже після війни говорили, що тут була підстанція прямого зв′язку з Берліном. Під час фронту приміщення школи було дуже пошкоджене, його ремонтували самі вчителі: Кривошея Марія Єфремівна, Романенко Катерина Титівна, Кривошея Віра Кононівна, Суконченко Віра Яківна і Наталія Яківна.

    Навесні 1944 року школа, уже в статусі семирічки (Неповна середня школа).

    У перші повоєнні роки прийшло нове поповнення вчителів: Віра Кононівна Кривошея - вчитель початкових класів, Володимир Павлович Кривошея - вчитель хімії, Дарія Василівна Коваленко - вчителька української мови і літератури, Віра Яківна Суконченко, Катерина Титівна Романенко, Віра Василівна Бойко-вчителі молодших класів, Наталія Яківна Суконченко - вчитель математики, Марія Єфремівна Осташко - вчитель математики, Ада Юхимівна Качан - вчитель німецької мови, котра з 1960 року, коли школа стала восьмирічною, і аж до виходу на заслужений відпочинок була завучем. Школа пам′ятає прекрасні уроки російської мови та літератури, які вела всіма шанована Лідія Микитівна Ващенко. Очолювала колектив з 1944 по 1948 рік Леся Василівна Ліснича.   

    Не дивлячись на те, що перший повоєнний навчальний рік був скорочений, екзамени здавали з усіх предметів, які вчили, навіть з воєнізації,  бо замість фізкультури у школі вчили будову гвинтівки. Учні вчились плазувати з дерев′ними «гвинтівками» по снігу, крокували, робили повороти на ходу. Воєнруком був Кривошея Володимир Павлович ( у минулому партизан ).

 

    Піонерська дружина вела активну переписку з воїнами, готувала і відправляла подарунки пораненим бійцям до шпиталю  м. Кривого Рогу. Учні 5-7 класів все літо працювали на колгоспних полях. Майже всі вони були нагороджені медалями «За самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної війни». Це було великим внеском у справу відбудови народного господарства зруйнованої війною країни.

 

    З 1948 року директором школи став Кривошея Володимир Павлович.

Школа, діяла, пишалась своїми здобутками. На початку 60-х років до педагогічного колективу влилися молоді вчителі: Тетяна Іванівна Черняк, Клавдія Павлівна Сидоренко, Віра Федорівна Смалій.

На початку 70-х років з′явились нові вчителі, котрі внесли свіжий струмінь у навчання і виховання дітей - Валентина Павлівна Бойко, Антоніна Григорівна Моренко, Василь Васильович Горб, Тетяна Федорівна Чикчирна.

При школах були організовані табори праці й відпочинку.

Багато знань  черпали діти, відвідуючи різні міста і місця країни. Географія екскурсій різноманітна: це столиця України-Київ, славне місто-герой Севастополь, місто молодогвардійців Краснодон, перлина тваринного і рослинного світу – заповідник «Асканія-Нова», Москва, Дніпропетровськ, Каховка. Це дуже збагачувало світогляд дітей, бо були ці екскурсії по-справжньому пізнавальними.    І з 1989 року школа стала дев′ятирічною, очолював її тоді Леонтій Васильович Лисковець.

Було організовано кабінетну систему навчання, покращилась матеріально-технічна база, з′явились технічні засоби навчання – кіноапарат, кінопроектор, телевізор. Так крок за кроком школа йшла вперед і у 1999 році стала середньою, маючи вже наступного директора з 1994 року  Людмилу Дмитрівну Польчик.

   Прибувають нові вчителі: Олена Михайлівна Моргун, Альфія Миназтинівна Мозга, Віра Василівна Зубко, Ольга Іванівна Коляда, Вікторія Іванівна Лишина та Алла Іванівна Горб. Отож колектив склався творчий, працьовитий, молодий.

   Багатьом своїм учням школа дала путівку в життя і по праву пишається випускниками, серед яких є Герой Радянського Союзу Микола Григорович Карпенко, кандидат медичних наук Галина Григорівна Буряк, кандидат історичних наук Володимир Володимирович Кривошея, кандидат технічних наук Надія Іванівна Дудка, працівник СБУ Данилейченко Володимир Олександрович,  поетеса рідного краю Олена Федорівна Степура. Багато механізаторів з урядовими нагородами за високі врожаї. Школа також пишається цілою плеядою своїх випускників, які стали вчителями. І деякі з них повернулися працювати в рідну школу: Смалій Віра Федорівна, Моренко Антоніна Григорівна, Черняк Тетяна Іванівна, Горб Любов Іванівна, ці вчителі вже на заслуженому відпочинку. Віра Василівна Зубко, Іценко Тетяна Володимирівна, Костик Любов Володимирівна, Тимошенко Вікторія Вікторівна, Абраменко Віта Вікторівна і сьогодні продовжують історію своєї рідної школи, виховуючи і навчаючи дітей.

З 1998 року школа стала Софіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів. Директором школи була і є Людмила Дмитрівна Польчик, спеціаліст вищої категорії, вчитель – методист, відмінник освіти України. У неформальному спілкуванні її називають діловою жінкою , за фахом і покликанням – біолог. Головним в своїй діяльності вбачає збереження здоров я учнів. Поважає демократію і завжди стримує дане слово. Працює напружено і організовує всіх працювати на авторитет школи.

Сьогодні школа є громадсько-активним закладом культури здоров я. Навчається у школі 91 учень. Педагогічний колектив представляють вчителі з вищими категоріями, відмінники освіти України , вчителі – методисти, старші вчителі . Робота в школі направлена на навчання і виховання людини, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації. Сьогодні в школі визначені пріоритетні напрямки розвитку школи. Вчителі у своїй роботі використовують нові освітні технології. Уроки готуються і проводяться за допомогою комп ютерів.

У школі впроваджена ігрова модель шкільного самоврядування. Працює безліч гуртків : «Юний інформатик», «Каприз», «Мальви», «Дивоцвіт», «Краєзнавці», «Еколог».

  Девіз роботи педагогічного колективу: «Здорова дитина – активна , творча, працююча особистість.»

Наша школа брала неодноразово участь у виставках «Інноваційні технології навчання».   

   Школа тісно співпрацює з місцевою владою, фермерськими господарствами, районним Будинком культури і районним Будинком школяра.
 

   Випускники школи навчаються в Криворізькому державному педагогічному університеті, Криворізькому технічному університеті, Дніпропетровській фінансовій академії, Дніпропетровському аграрному університеті, Київському міжнародному університеті, Харківській академії цивільного захисту, Одеській юридичній академії.

 

Нам понад 120 років

 

 

 

 


 

p class=

fs_10

/uploads/editor/2917/99933/sitepage_9/images/2_3.jpg